Йоганн Штраус – відомий віденський диригент, композитор. Світову славу йому принесли унікальні вальси та яскраві класичні твори. Чоловік мав неабиякий талант і гарний музичний смак, пише viennaski.eu.
Дитячі та юнацькі роки
У 19 столітті танцювальну музику вважали легковажним і несерйозним жанром. До композиторів, які її складали, ставилися нешанобливо і навіть трохи з насмішкою. Однак Йогану Штраусу-молодшому вдалося змінити вкорінений стереотип, він змусив меломанів закохуватися у свої твори.
Народився майбутній диригент у Відні 25 жовтня 1825 року в сім’ї відомого музиканта, Йоганна Штрауса. Батько єврей за національністю і католик за віросповіданням був талановитим скрипалем, композитором, який спеціалізувався на написанні вальсів. Штрауса-старшого зовсім не влаштовувало ставлення людей до його творів, тому для синів він бажав кращого, більш забезпеченого життя.
За іронією долі, три його сини від першої дружини пішли по стопах батька. Вони не хотіли займатися нічим іншим, крім музики. Однак Йоганн був жорстокий. Він репетирував удома, діти постійно слухали класичні твори, але батько категорично забороняв їм повторювати за ним. На його думку, старший син Йоганн мав стати банкіром. Хлопцеві нічого не залишалося, як вчиться грати на скрипці потай від батьків. Першою скрипкою в оркестрі суворого батька був Франц Амон, який і навчив Штрауса-молодшого володіти інструментом.
Після закінчення школи юний Йоганн вступив до Віденського політехнічного інституту. У майбутньому економічна освіта дуже допомогла йому.
У 1840 році батьки Йогана розійшлися. Батько залишив сім’ю без засобів на проживання. Незабаром голова сімейства помер від скарлатини, і мрія Штрауса-молодшого збулася – він став відомим музикантом, твори якого обожнювали люди.
Музична кар’єра
У 19-річному віці хлопець створив свій оркестр. Юний диригент дебютував у гральному закладі, розташованому поблизу Відня. Об’єднавши музичні колективи, Йоганн став гастролювати по всій країні. Він був шанованим і довгоочікуваним гостем у палаці Франца-Йосифа, де під його керівництвом оркестр виконував вальси та марші. Незабаром про юного композитора дізнався весь світ. Його із захопленням приймали в Польщі, Німеччині, Румунії. Знавці стверджували, що композитор створює мелодії, які просто ллються з нього, як вода з кришталевого джерела.
Не дарма Штрауса називають основоположником віденських вальсів, мелодійних творів, побудованих зі виступу та основи. Талановитий композитор за свою кар’єру написав близько 167 вальсів. Справжніми перлинами великої колекції вважаються роботи, створені для придворних балів. Найдовший з них – вальс “Казки віденського лісу”, до якого включено мотиви народної творчості. Не менш популярними є: “Блакитний Дунай”, “Радійте життю”.
Нащадки дуже дбайливо поставилися до спадщини великого музиканта. У 20 столітті на основі його вальсів створили кілька унікальних балетів. Твори Штрауса музичні критики вважають шедеврами, а не простою танцювальною музикою.
Коли Йогану виповнилося 45 років, він пішов з посади придворного музиканта. Далі почав складати оперети, балет, оперу. У цей період він переїхав до США, де дав 14 концертів і встановив світовий рекорд, оскільки диригував великим оркестром, який складався з 1000 музикантів. Щоб потрапити до Америки, Штраус відмовився від контракту з великою компанією.
Влітку 1899 року музикант пішов з життя. Він усіма силами намагався берегти себе, але не зміг відмовитися від важливого виступу, присвяченого ювілею оперети “Летюча миша”. Після концерту в композитора діагностували пневмонію, яка і стала причиною смерті.