Австрійський кінематографіст Фрідріх Ланг завдяки своїм унікальним роботам позитивно зарекомендував себе у США. За свої проєкти в жанрі експресіонізму він отримав низку почесних призів. Найпопулярнішими вважаються чорно-білі наур-фільми, зняті режисером у Голлівуді, пише viennaski.eu.
Спочатку було малювання
Фрідріх Крістіан Антон Ланг з’явився на світ наприкінці 19 століття у Відні. Він ріс і виховувався в заможній європейській родині. Його предки були уродженцями Моравії, належали до різних національностей. Оселившись в Австрії, вони ввібрали традиції, вкорінені в країні.
Мати Паола була єврейкою за національністю, батько Антон – католик, носій “блакитної крові”. Після весілля, чоловік, який став архітектором, дуже хотів, щоб дружина та діти прийняли його віру. У підсумку жінка прийняла християнство, коли маленький Фріц ходив до школи. Після цього сім’я почала відвідувати віденську церкву кожні вихідні та у свята. Поведінка парафіян на службі майбутньому режисерові в ранньому дитинстві здавалася чимось смішним і суперечливим.
Незважаючи ні на що, хлопчик закінчив класичну католицьку школу. Далі вступив до Вищої технічної школи на архітектурний факультет. Батько всіляко допомагав синові розвивати здібності до малювання, тому в 17 років Ланг кинув креслення.
Перекваліфікувавшись на художника, юнак почав вивчати живопис у Віденській академії образотворчих мистецтв. Далі захопився прикладною творчістю під впливом Юліуса Діца.
На початку 1910 року Фрідріх подорожував Європою, у Парижі відвідував приватні курси Рудольфа Жуліана і Моріса Дені. Незабаром познайомився з видатними талановитими людьми.
Коли почалася Перша світова війна, хлопець повернувся на Батьківщину. Взимку 1915 року він записався до піхотного загону. Беручи участь у жорстких боях в Італії, Румунії уродженець Відня був відзначений низки почесних нагород. Після важкого поранення чоловік потрапив до шпиталю. На лікарняному ліжку він написав своє перше оповідання.
Кар’єра в кіно
Творча біографія Ланга бере свій початок з 1910 року. Його сценарії стали основою для фільмів “Чума у Флоренції” та “Гільда Воррен і смерть”. Щоб пробитися у великий європейський кінематограф, талановитому режисерові кілька років довелося працювати не покладаючи рук. Зрештою його роботи помітили керівники студії “Decla” і запропонували співпрацю.
У 1919 році на екрани вийшла кінострічка “Харакірі”, за нею з’явилися експресіоністські драми “Втомлена смерть”, “Павуки”. Варто зазначити, що багатогодинні фільми Ланга були перенасичені образами, сповнені любовних страждань і романтичної туги. Величезним успіхом користувалася повнометражна детективна кінострічка “Dr. Mabuse”. У ній розповідалося про сучасну надлюдину.
Прорив у кар’єрі віденському режисерові принесла епопея “Нібелунги”, яка складалася з двох частин і мала фундаментальний задум. Екранізація класичної давньонімецької саги стала предметом захоплення і темою багатьох журнальних статей.
Наприкінці 1920 століття Ланг випустив антиутопію “Метрополіс” і фантастику “Жінка на Місяці”. Ці роботи вироблялися на території Німеччини й здобули величезну популярність, як серед критиків, так і серед глядачів. У 1930 році Фрідріх став піонером жанру звукового нуару, новий метод зйомок він застосував у трилері “М”.
Коли в Європі настала напружена політична ситуація, Ланг поїхав до Америки. У Голлівуді він познайомився з відомими людьми. Власники успішних кіностудій, розташованих у Лос-Анджелесі, з радістю прийняли автора оригінальних ідей. У той період його фільмографія поповнилася такими кінокартинами: “Кати теж помирають!”, “Життя дається один раз” та іншими.
Улюбленим жанром кінематографіста був психологічний трилер, він розкрив його у фільмах: “Будинок біля річки”, “Плащ і кинджал”. Характерною рисою цих робіт, представлених усьому світу, вважалася гостросюжетна і несподівана для всіх кінцівка.
У 1950 році кар’єра в кіноіндустрії пішла на спад. Вестерни, драми, детективи, створені Лангом у цей час, не потрапили до глядацького “хіт-параду”.
Особисте життя
Фрідріх був одружений 3 рази. Крім цього, він мав стосунки на стороні з відомими жінками. Коханками кінематографіста були Кей Френесіс та Марлен Дітріх.
Перша дружина Ланга – Елізабет Розенталь. Другою дружиною стала актриса Теа фон Харбоу. Через відсутність дітей закохані не змогли стати повноцінною сім’єю. Проте вони спільно написали безліч сценаріїв для фільмів, які бурхливо сприйняла публіка. Попри все Фрідріх зраджував дружину, що і поставило остаточну крапку в їхніх стосунках.
Після розірвання шлюбу Ланг став вартим заздрості холостяком. Він почав проводити багато часу в компанії своєї секретарки Лілі Латте. Незабаром вони узаконили свої відносини потайки від усіх. Фрідріх щасливо прожив з обраницею до кінця своїх днів, віддана дружина допомагала йому у всіх справах.
Незабаром пара переїхала до Індії, а потім знову повернулася до Америки. Останніми роками Ланг практично не з’являвся на публіці, більшу частину часу присвячував роботі над мемуарами, але шанувальники так і не побачили цей письменницький реліз. У серпні 1976 року талановитий режисер пішов з життя.